Слова: Василь Чумак
Музика: Марія Бурмака
Пробудіться орли сизі,
Козаки лихії,
Розбудіть навкруги себе
Степові стихії.
Розбудіть навкруги себе
Степові стихії.
Пробудіться орли сизі,
Славні козаченьки,
Заверніть колишню славу
України-неньки.
Заверніть колишню славу
України-неньки.
Бо нізащо підкарнали
Нашу славу круки,
Залишивши нам на спомин
Муки, муки, муки.
Залишивши нам на спомин
Муки, муки, муки.
Пробудіться орли сизі,
Славні козаченьки,
Заверніть колишню славу
України-неньки.
Заверніть колишню славу
України-неньки.
Вороне чорний
Слова: Богдан Лепкий
Музика: Марія Бурмака
Вороне чорний!
Ти з якого краю линеш?..
"Кров! Кров! Кров!"
Тихо, я вже знаю.
Вітре, чого ж ти
Так сумно розвільно виєш?..
"Шу! Шу! Ш-нур! "
Тс-с-с! Говорити не вільно.
Річко, чом плесо твоє
Так рум’яне?..
А! Розумію.
Випливаєш із рани.
Вороне чорний!
Ти з якого краю линеш?..
"Кров! Кров! Кров!"
Тихо, я вже знаю.
В ярмах туги
Слова: Микола Філянський
Музика: Марія Бурмака
В ярмах туги звіку здавлена,
Слізьми, кров’ю препрославлена,
Буйним полум’ям розкована –
Здрастуй, Воле уготована!
Ночі саваном повитая,
Вся риданнями омитая,
Розруйнована, розвіяна –
Здрастуй, Мріє несподівана!
Линьте ж, хмари новогоднії,
Линьте ж, хвилі великоднії,
В склеп до тих, що землю кинули,
Вас ждучи, в жаданнях згинули.
Верніться знов озброєні
В наші рани незагоєні,
І на думи під’яремнії
Вдарте сяйвами надземними!
Здрастуй, Воле уготована!
Колискова
Слова: Олександр Олесь
Музика: Марія Бурмака
Спала природа
Під ковдрою білою,
Снилось їй море
Наскрізь прозоре,
Дно його ясно-зелене,
Хвилі чи хмари над ним.
Снились їй ночі
В серпанках сріблястих,
Зір тихосяйні лампади,
Крики пташечі, зітхання,
Шелест шовкових степів.
Ось вони стеляться,
Стеляться, стеляться.
Спала природа,
А з неба Мірошник,
Руки простягши над нею,
Сіяв із хмари муку...
Україна. Травень. 1861 рiк. Шевченковi
Слова: В. Бойко
Музика: Марія Бурмака
Ой, тяжкая, ой, тяжкая домовина,
А червоная китайка, мов калина,
А червоная китайка – Україна.
Ой, тяжкая, гой, тяжкая домовина.
Лиш вишневий цвіт шляхи курні вкриває,
І рушники в півнях червоних, аж кривавлять.
Ой, були пісні веселі, та немає...
Лиш вишневий цвіт шляхи курні вкриває.
Ген, з-за лісу, з-за діброви – гайдамаки,
Ми розвієм чорне горе дрібніш маку,
А в руках дзвінки шаблюки та домахи.
Ген, з-за лісу, з-за діброви – гайдамаки.
Хто сказав, що з нами Батька вже немає?
А чия ж то кобза буйно виграває?
І до нас його словами промовляє.
Хто сказав, що з нами Батька вже немає?
Ви не вірте, ходить, ходить поміж людьми,
А в труні не прах – ножаки обоюдні,
Та й пропали, тільки голос – не забудьмо!
Ви не вірте, ходить, ходить поміж людьми.
Ранньою зорею
Слова та музика: народні
Ранньою зорею козаки ставали,
Зброю готували, коней осідлали,
Коники заграли, козаки майнули,
А за козаками радощі минули.
Де ж вона та стежка, що до хати Івася
Від мого садочка весело тяглася?
Все виглядала, все я його ждала,
А тим часом стежка терном заростала.
Вийду ж я у поле та орла побачу,
Дику мою птицю вбачу та й заплачу,
Птице моя дика, полети поволі
До мого Івася, що гуляє в полі.
Заклечи з-під хмари, він тебе почує,
Що його дівчина все за їм сумує.
А не схоче вчути, ти вже догадайся
Та до мене, орле, краще не вертайся.
А не схоче вчути, ти вже догадайся
Та до мене, орле, краще не вертайся.
Не поспiшай, душа моя, черствiти
Слова: Сава Голованівський
Музика: Марія Бурмака
Не поспішай, душа моя, черствіти,
Від болю та злоби не кам’яній!
Горить земля і витоптано квіти,
Та корінці залишилися в ній!
Не може бути, щоб усе - до цурки,
Щось в глибині зостанеться, либонь.
Адже були татари, вже, і турки,
І кров була і сльози і вогонь.
Осяде пил над мертвою землею,
Замріє сонце в куряві диму, -
Як я тоді камінною душею
Ті благородні промені сприйму?
Я знаю, в дні загибелі безвинних
Не вимагають милості бої.
Будь мужня, та в глухих своїх глибинах
Обережи, занедбану, її.
Коли настане мить отого щастя,
За котре йдем у полум’я та дим?
Як нині гнів, ще милість нам придасться
І скарбом нашим стане головним.
Не поспішай, душа моя, черствіти,
Від болю та злоби не кам’яній!
Горить земля і витоптано квіти
Та корінці залишилися в ній!
Ще в полон не брали тодi
Слова: Євген Плужник
Музика: Марія Бурмака
Ще в полон не брали тоді,
Приліпили його до стовпа,
На землі від крові рудій
Кривава ропа.
А він був молодий такий,
Цілував мабуть гаряче,
Довго-довго йому круки
Випивали світло з очей.
А тепер там зійшов полин,
Телеграфні стовпи,
Загубився селянський син,
Відробив, відробив...
Чуєш, зiбралися знов
Слова: Микола Філянський
Музика: Марія Бурмака
Чуєш?
Зібралися знов…
Тобі вісті несем
Ми сьогодні.
Завтра в нас свято велике,
Завтра в нас День Великодній.
Завтра твій степ буде
Вдягнено в срібні весільні
Обнови.
Вчора над ним над усім
"На сторожі поставлено Слово".
Вітер веселий,
Що повними нивами
Гнутиме колос зелений,
Знизу від завтрього візьме
На крила нові кантилени.
З шляху великого хвилі
Пронижуть застиглії груди,
З надр таємниці до сонця,
Закличуть і рушать, і збудять.
Приймуть від віку незнанії зела
Широкі простори.
Славу Славута котитиме буйно
Від моря і до моря.
Лавами, лавами – глянь!..
Всі зберемося сьогодні.
Завтра в нас свято велике.
Завтра в нас день великодній.
Iти ще довго
Слова: Майк Йогансен
Музика: Марія Бурмака
Ви, що не знаючи мети,
Спиняли стомлені здорового,
Лежіть собі, до неба йти
Ще довго.
І ви, що до небес мости
Своєю окропили кров’ю,
Простіть ви нам, ідемо, йти
Ще довго.
І піють півні на путі
Простим і віковічним зовом,
Забули все, ідемо, йти
Ще довго...
Вiтер
Слова: Олександр Олесь
Музика: Марія Бурмака
Вітер хворий віє стиха,
Ледве ходить, ледве диха.
Щось задумує неначе,
Враз без голосу заплаче.
То в гаю зламає гілку,
Стане, виструже сопілку
І на дудці тихо грає
І прохожим серце крає.
То біжить над море синє,
То на гори тихо лине,
І над кручею в задумі
Передумує всі думи.
Часом гнів його ужале,
Він забуде болі, жалі,
Він як вихор вже несеться
І шаліє, і сміється.
Жовтий пiсок
Слова: Павло Филипович
Музика: Марія Бурмака
Жовтий пісок не посію
На білому камені,
Рано не встану
Сльозами його поливать.
Осінь прийшла і шепоче
За вітром щодня мені:
"Він не вернувся -
Не треба, не треба чекать...".
Жовтий пісок не сходжатиме
Квіткою синьою,
Ранок барвінком хрещатим
Не зможе укрить.
"Де ж ті квітки?" -
Насміхається сніг над калиною,
"Де ж ті надії?" -
Питаю холодну блакить.
Жовтий пісок не посію
На білому камені,
Рано не встану
Сльозами його поливать.
Осінь прийшла і шепоче
За вітром щодня мені:
"Він не вернувся -
Не треба, не треба чекать.
Він не вернувся -
Не треба, не треба чекать..."
Вiн вночi прилетить
Слова: Я. Савченко
Музика: Марія Бурмака
Він вночі прилетить
На шаленім коні
І в вікно він постука
Залізним мечем.
Ти останнюю казку
Докажеш мені
І заллєшся плачем.
Стане ясно тобі,
Не спитаєш як звуть,
Чом вночі прилетів,
Із якої землі?
Лиш засвітиш свічки
І освітиш нам путь,
Поки зникнем у млі.
І назавжди – не вік,
Але мід - по мені,
Поховать, як йому
І мені не дано.
Будуть згадувать так:
Прилетів на коні
І постукав в вікно.
В зелену суботу
Слова: Василь Чумак
Музика: Марія Бурмака
Назбираю в гаю запашного зілля,
Запашного зілля вибуялих трав.
З ясеня та кленів назбираю гілля,
Лепехи нарвати побіжу на став.
Клечанням обставлю, приберу кімнату,
Подивіться, мамо, хороше ж то як!
Усміхнуться очі, поміж тим у хату
Ввечір завітає стомлений козак.
Сядемо рядочком, заведем розмову
Тиху, сумовиту і про все, про все...
Доки до віконця хусточку шовкову
Ніченька-черничка з поля донесе.
Хто так тихо прийшов
Слова: Василь Чумак
Музика: Марія Бурмака
Хто так тихо прийшов, невідомий,
Оповитий серпанком утоми,
Коли місто мовчало ночами,
Коли місто мовчало ночами.
Зашептали розлогі світання,
І шептала пливла до світання
Зачарована хвиля гілля,
Зачарована хвиля гілля.
А як блиснули промені сонця,
Чи не бачили шиби віконця,
За хвилину любові - болі,
За хвилину любові і болі.
Хто так тихо прийшов, невідомий,
Оповитий серпанком утоми,
Коли місто мовчало ночами,
Коли місто мовчало ночами.
Слова: П. Карманський
Музика: Марія Бурмака
Забудьте в серці горе чорне,
Беріть до рук весільні квіти.
Хай радість душу вам огорне –
Христос родився! Гей, славіте!
Христос родився, чуєш, брате,
Замучений в ярмі при плузі,
Недармо ти в тюрмі з-за грати
Молився правді якмо в тузі.
Недармо ти у чудо вірив,
Чекав на зорю з Віфлеєму,
І тугою століття міряв,
Розкривши серце для приєму.
Христос родився, слово Боже
Втілилося, живе між нами,
Яка ж нас сила переможе,
Як ми підем його світами? (2 рази)
Забудьте в серці горе чорне,
Беріть до рук весільні квіти.
Хай радість душу вам огорне –
Христос родився! Гей, славіте! (3 рази)
Ой, не квiтни, весно
Слова: Олександр Олесь
Музика: Марія Бурмака
Ой, не квітни, весно, -
Мій народ в кайданах,
Мій народ в задумі,
Очі його в сумі,
Серце його в ранах,
А життя - в туманах.
Ой, не квітни, весно,
Пишними квітками,
Бо народ мій встане,
Розірве кайдани,
Вкриє світ димами,
А поля – тілами.
Ой, не квітни, весно,
Глянь - надходять хмари,
Тугою чорніють,
Гнівом червоніють.
Гой, ви хмари – кари...
Смерть вам, яничари!
Снiг в гаю
Слова: Олександр Олесь
Музика: Марія Бурмака
Сніг в гаю... але весною
Розів’ється гай...
...Може долею ясною
Зацвіте мій край.
В небі мла, а сонце гляне, -
Мла розтане вмить...
...Може, мій народ повстане -
Морем зашумить!
Сон... але всю землю збуде
Жайворон-гонець...
Ну коли, мій сонний люде,
Знайдеш сну кінець.
Смерть... але її задуше
Пісня, сміх і рух...
Ну, скажи, народна душе,
Чи живий твій дух?
На обличчі рабство, туга,
Безпросвітня мла...
Де ж то гордість твого духа –
Вільного орла?
Що вона тобі робила,
Як віки ти гнив,
Почорнілая могила
Між зелених нив?!
Як вулкан, стоїш ти, згаслий,
Але чую я,
Що в душі твоїй прекрасній
Море ще огня.
Вірю я, що обороне
Сам себе мій край...
О, мій велетню, Самсоне,
Пута розривай!
Мандри
Слова: Андрій Малишко
Музика: Марія Бурмака
В путь нічого збирати не буду,
Є тютюн і книжки, сухарі,
Десь піду я спокійно між люди,
Поклонюся вечірній зорі.
Так ходили, мабуть, святогори,
Де земля, як волошковий клин,
Так піду я в поля неозорі
І з піснями один на один.
Попрошу собі сил небагато
Молодим і гарячим слівцем,
Щоб на руки всю землю підняти,
Повернути до сонця лицем.
Луговая зозуля
Слова та музика: народні
Луговая зозуленька,
Рано, рано,
Луговая зозуленька,
Та й ранесенько.
Усі луги облітала,
Рано, рано,
Усі луги облітала,
Та й ранесенько.
А в одньому не бувала,
Рано, рано,
А в одньому не бувала,
Та й ранесенько.
А в тім саду ночувати буду,
Рано, рано,
А в тім саду ночувати буду,
Та й ранесенько.
Луговая зозуленька,
Рано, рано,
Луговая зозуленька,
Та й ранесенько.
Йшла Маруся
Слова та музика: народні
Йшла Маруся довгим польом,
Йшла Маруся довгим польом,
Іванко йшов сивим коньом.
Серед поля зеленого,
Серед поля зеленого,
Зустріла Іванка свого.
Іван Марусі поклонився,
Іван Марусі поклонився,
Щиро в вічка подивився.
Де ідеш ти, Маню, біла,
Де ідеш ти, Маню, біла,
Де ти бись, моя не била?
Марусенька засміялась,
Марусенька засміялась,
Іванові ручку дала,
Іванові ручку дала.
Козак вiд'їжджає
Слова та музика: народні
Козак від’їжджає,
Дівчинонька плаче:
"Куди їдеш, козаче?
Козаче, соколю,
Візьми мене із собою
На Вкраїну далеку.
Козаче, соколю,
Візьми мене із собою
На Вкраїну далеку".
"Дівчинонько, мила,
Що будеш робила
На Вкраїні далекій?"
"Буду шила, пряла,
Зеленеє жито жала
На Вкраїні далекій.
Буду шила, пряла,
Зеленеє жито жала
На Вкраїні далекій".
"Дівчинонько, мила,
Що ти будеш їла
На Вкраїні далекій?"
"Сухарі з водою,
Аби, серце, із тобою
На Вкраїні далекій.
Сухарі з водою,
Аби, серце, із тобою
На Вкраїні далекій".
"Дівчинонько, мила,
Де ти будеш спала
На Вкраїні далекій?"
"В степу під вербою,
Аби, серце, із тобою
На Вкраїні далекій.
В степу під вербою,
Аби, серце, із тобою
На Вкраїні далекій".
Козак від’їжджає,
Дівчинонька плаче:
"Куди їдеш, козаче?
Козаче, соколю,
Візьми мене із собою
На Вкраїну далеку.
Козаче, соколю,
Візьми мене із собою
На Вкраїну далеку".
Ой, чия то рута-м'ята
Слова та музика: народні
Ой, чия то рута-м’ята
За водою, гу, за водою,
Що поросла білим зіллям
З лободою, гу, з лободою.
Ой, чого ж ти, да Марієчко
Не полола, гу, не полола?
Чи ти ж свої білі ручки
Поколола, гу, поколола?
Білі ручки та й тіло усе,
Та й тіло усе, гу, та й тіло усе.
Поки ж твого та Іванка
Господь принесе, гу,
Господь принесе.
Ой, чия то рута-м’ята
За водою, гу, за водою...
Тихо Дунай воду несе
Слова та музика: народні
Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше,
Вона чеше та і на Дунай несе.
Пливи, косо, тихо за водою,
Пливи, косо, тихо за водою,
А я піду услід за тобою.
Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину,
Нема впину вдовиному сину,
Що звів з ума молоду дівчину.
Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше...
Летять галочки
Слова та музика: народні
Летять галочки ряд по рідочку,
А зозуля та й попередочку.
Усі галочки та й по лужку сіли,
А зозуля на калині.
Усі галочки та й защебетали,
А зозуля закувала.
Ой-ду, дружечки, ряд по рідочку,
А галочка та й попередочку.
Усі дружечки та й по лавах сіли,
А галочка – на посаді.
Усі дружечки та й заспівали,
А галочка заплакала,
А галочка заплакала.
Веснянка
Слова та музика: народні
Хвалилася береза, хвалилася,
Лелю-полелю, береза:
"В мене гілля до коріння,
В мене гілля,
Лелю-полелю, до коріння".
Хвалилася дівчина, хвалилася,
Лелю-полелю, дівчина:
"В мене коса до пояса,
В мене коса,
Лелю-полелю, до пояса.
В мене личко, як яблучко,
В мене личко,
Лелю-полелю, як яблучко.
В мене брівки, як шнурок,
В мене брівки,
Лелю-полелю, як шнурок.
В мене очі, як тернок,
В мене очі,
Лелю-полелю, як тернок".
Хвалилася береза, хвалилася,
Лелю-полелю, береза...
На городi верба рясна
Слова та музика: народні
На вгороді верба рясна,
На вгороді верба рясна,
Там стояла дівка красна.
Вона красна ще й вродлива,
Вона красна ще й вродлива,
В неї доля нещаслива.
В неї доля нещаслива,
В неї доля нещаслива,
Нема того, що любила.
Ой, немає та й не буде,
Ой, немає та й не буде,
Розраяли чужі люде.
Розраяли, розлучили,
Розраяли, розлучили,
Щоб ми в парі не ходили.
На вгороді верба рясна,
На вгороді верба рясна,
Там стояла дівка красна.
Марiєчко, панi
Слова та музика: народні
Марієчко, пані, ходім з нами,
Ходім з нами та й колядувати,
Святий вечір, добрий вечір!
Ніколи ж мені, мої подружечки –
Та приїхав мій братик із полку,
Святий вечір, добрий вечір!
І привіз мені та три радості:
Зеленую сукню – до вінця надівать,
Святий вечір, добрий вечір!
Дорогий кубок – сватів частовать,
Золотий перстень – шлюб шлюбовать,
Святий вечір, добрий вечір!
Ой, в лiску, лiску
Слова та музика: народні
У ліску, ліску
Та й на моріжку,
Рай-рождество!
Там Ганнуся
Волики пасе,
Рай-рождество!
Прийшло до неї
Три пахоляти,
Рай-рождество!
Одному коня
Та й завернула,
Рай-рождество!
Другому дари
Назад вернула,
Рай-рождество!
Найхорошішому
Перстеник дала,
Рай-рождество!
Перстеник дала
Та й поцілувала,
Рай-рождество! (3 рази)
Ой, вербо, вербо
Слова та музика: народні
Ой, вербо, вербо, де ти росла,
Що твоє листячко вода знесла?
Ой, знесла, знесла тиха вода,
А я молода, як ягода.
А я молода, як ягода
Не іду заміж за рік, за два.
А іду заміж аж п’ятого
За того п’яницю проклятого.
Ой, кажуть люди, що він не п’є,
А він щодня з корчми іде.
А я молода проти нього
Несу таляра золотого.
Несу таляра золотого
Викупить коня вороного.
Не раз, не два я викупляла,
Крізь віконечко утікала.
В темнім садочку ночувала,
Різних пташок наслухала.
Соловей каже:
Тьох – тьох, тьох – тьох,
Сипляться сльози, як той горох.
А зозуленька:
Ку – ку, ку – ку,
Нащо я терплю таку муку?
Ой, вербо, вербо, де ти росла,
Що твоє листячко вода знесла...
Ой-гай, мати
Слова та музика: народні
Ой гай, мати, ой гай, мати,
Ой гай зелененький...
Уїжджає з України
Козак молоденький.
Виїжджавши, шапку знявши,
Низенько вклонився:
"Ой, прощайте, слобожани,
Може, з ким сварився!"
Хоч сварився, не сварився,
Аби помирився,
Як виїхав на битий шлях –
Слізоньками вмився.
Не жаль мені доріженьки,
Що пилом припала,
А жаль мені дівчиноньки,
Що дарма пропала!
Ой гай, мати, ой гай, мати,
Ой гай зелененький...
Ой поїхав з України
Козак молоденький.
